сайт знаходиться в режимі тестової експлуатації

Не згаси свічу Пам’яті

Дата опублікування:
25 листопада 2017 року.

     Пам’ять – нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Однією із них був Голодомор 1932-1933 рр., який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі – України. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.

    Йшли в могилу найкращі, несли найкоштовніше, що є в нації, – гени розуму, здоров’я, досконалості фізичної й духовної, милосердя, справедливості, людяності й відваги, всіх мислимих людських чеснот і талантів. Обривався вічно живий ланцюжок поколінь: українському народові було завдано смертельного удару.

    Сьогодні, коли від початку голодомору минули десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків, і застерегти від повторення страшних помилок. 24 листопада в Олександрівській ЗОШ    І-ІІІ ступенів пройшов урок-реквієм «Не згаси свічу Пам’яті». Ми, учні та вчителі школи, будемо вивчати трагічні сторінки історії, щоб зберегти   Пам’ять про Великий голод.

Кислиця Є.С., вчитель історії

 

^ Вгору ^