П’ять поглядів на проблему свободи і відповідальності в контексті громадянського виховання

Дата опублікування:
7 березня 2017 року.

   

     Педагогічна спадщина В. Сухомлинського багатопланова. Вона зазнавала певної еволюції, постійно збагачувалася, поглиблювалася. Хоча він жив і творив у застійні часи, ставлення до його діяльності та ідей не змінилося. Педагогічна концепція В. Сухомлинського високогуманна і демократична, органічно поєднує класичну і народну педагогіку.

   З метою підвищення науково-методичного рівня професійної компетентності педагогів, залучення учителів до аналізу педагогічних та філософських поглядів В.Сухомлинського, обміну професійним досвідом щодо використання ідей його педагогіки 03.03.2017 року в Павлівському НВК  проведено педагогічні читання «В.О. Сухомлинський: п’ять поглядів на проблему свободи і  відповідальності в контексті громадянського виховання».

Заступник директора з НВР Бунчук О.М. у своєму виступі «Громадянське виховання: погляд на проблему через творчість В.О.Сухомлинського» зауважила, що, на думку Василя Олександровича, патріотизм – суспільно-психологічне і моральне почуття, котре включає відданість і любов до своєї Батьківщини, до свого народу, до захисту її від ворогів. Він вважає, що громадянське виховання орієнтоване на формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, людини зі шляхетними особистісними якостями і рисами характеру, світоглядом і способом мислення, прочуттями та поведінкою, спрямованими на саморозвиток.

      Класний керівник Предчук Н.М. зупинилася  на питанні «Громадянське виховання дітей в сім’ї у науковому доробку В.О Сухомлинського». На думку великого педагога, «важливо, щоб кожний батько знав і розумів, як він потрібен дитині, як він хоче, щоб поруч був мудрий, мужній чоловік».

        З питання «В.О.Сухомлинський про  свободу і відповідальність у вихованні всебічно розвиненої особистості» учитель початкових класів Ридош К.В. наголосила,  що через усі педагогічні праці В.О.Сухомлинський проводить основну ідею – ідею самоутвердження і ставлення особистості громадянина у  творчій праці на благо суспільства.

        Учитель образотворчого мистецтва Рудніцька Т.М., розкриваючи питання «Формування елементів  громадянської культури засобами малювання»,  сказала, що дитинство – це період народження і ставлення особистості з її майбутніми духовними і моральними цінностями, період пізнання соціуму та Людини. Саме В.Сухомлинський звертав увагу педагогів на те, що дитяча творчість — це своєрідна, самобутня сфера духовного життя. Діти не просто малюють предмети і явища навколишньої дійсності, а живуть у цьому світі краси.

         Виступ  учителя трудового навчання Потикайло С.М. «Система трудового виховання В.О.Сухомлинського – запорука вільного і свобідного вибору школярами життєвого шляху»  розкрив не тільки зміст поняття «відповідальність» з погляду  В.О. Сухомлинського, а й шляхи її формування.

        Керівник МО початкових класів Геряк Л.В., виступаючи з питання «Відповідальність особистості перед колективом», зауважила, що гуманізм взаємин людини і колективу, за В.О.Сухомлинським, — це діалектична єдність двох взаємопов’язаних  і взаємозумовлених сторін, єдність, що постійно розвивається й удосконалюється.

       З питання «Вплив знань іноземної мови на процес формування громадянськості в учнів» Гончар Л.М., вчитель іноземної мови, сказала, що у свій час В.О.Сухомлинський приділяв велике значення мовній культурі у процесі виховання дітей, оскільки, на його думку, знання рідної мови, мов інших народів безперечно сприяють інтелектуальному розвитку людини.

       Лейтмотивом читань стали слова педагога: «Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє і майбутнє Вітчизни, — одна з  найважливіших передумов запобігання моральним зривом у дитячі роки. Громадянські думки, почуття, тривоги, громадянський обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності. Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме  виявити себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства».

 

ЗДНВР Бунчук О.М.

^ Вгору ^