сайт знаходиться в режимі тестової експлуатації

Підвищуємо майстерність: КОУЧИНГ

Дата опублікування:
29 листопада 2017 року.

Коучинг як метод професійного й особистісного розвитку
Одним із важливих завдань керівника навчального закладу є пошук нових шляхів підвищення результативності праці та технологій управління персоналом. Найновішою технологією, що поєднує різні методики й техніки, є коучинг. Дехто вважає, що коучинг — чергове модне слово, нова назва старих речей. Переконайтеся, що це не так
Ключові слова:
коучинг; педагогічний коучинг; коуч-сесії; коучинг в освіті
Коучинг (англ. coaching — партнерство) — це метод усвідомленого управління власним життям, що дає змогу знайти баланс у ньому, жити й діяти ефективніше. Виник коучинг не так давно — наприкінці ХХ століття, аби сприяти людині в досягненні її цілей. Останніми роками коучинг набуває популярності в Україні, зокрема у навчальних закладах, але керівники не завжди розуміють його необхідність.
Пропонуємо докладніше ознайомтися із суттю коучингу, його видами та особливостями застосування в навчальному закладі.
Коуч-сесії
Перш ніж застосувати коучинг у своєму закладі, керівник має поспілкуватися із коучем. Це дасть змогу усвідомити тонкощі цього методу. Зазвичай спілкування відбувається у формі коуч-сесії, тобто періодичних і структурованих бесід, які залежно від цілей і завдань проводять протягом 2-12 місяців.
Основні характеристики коуч-сесії:
• періодичність — 1-2 рази на тиждень; тривалість — 30-90 хв.; самостійна домашня робота між коуч-сесіями; структурованість, тобто наявність чіткого плану бесіди, контрольованого коучем; підбиття підсумків після кожної коуч-сесії, складання плану дій до наступної сесії.
Коуч не просто запитує, він дає зворотний зв’язок і допомагає знайти відповіді на такі запитання, яких ви ще не ставили або й не хотіли собі ставити, а також допомагає підійти до проблеми, яку раніше вивчали, з іншого боку.
Лише після спілкування з професійним коучем можна якісно використовувати цей метод у своїй роботі. Коуч допомагає клієнтам ділитися власними переживаннями, розв’язувати складні завдання, визначає ефективні методи самостійного розв’язання завдань.
Види коучингу
У навчальному закладі залежно від необхідності й стратегії його розвитку можна провадити такі види коучингу:
• командний — передбачає спільну роботу, під час якої формується ефективна команда. Кожен працівник найліпше виконує те, до чого має інтерес та здібності;
• проектний — корисний для спрацьованої команди, яка реалізує проект. Допомагає визначити завдання, строки виконання, розподілити ролі і відповідальність;
• бізнес-коучинг — полягає в розробленні покрокового плану розв’язання завдань, сприяє зростанню продуктивності праці завдяки розкриттю потенціалу працівників, підвищенню їхньої мотивації завдяки зміцненню віри у власні сили та сприяння розумінню процесу розв’язання завдання;
• лайф-коучинг — спрямований на визначення особистих цілей людини та скеровування на їх досягнення.
Коучинг — «коктейль», що містить елементи різних педагогічних технологій (наставництво, тренінг, консультування), але водночас це окремий метод із власними правилами, техніками і філософією(див. Таблицю).
Відмінності коучингу від консультування, тренінгу і наставництва
Метод Ціль Ситуація використання Недоліки
Тренінг Отримання конкретних навичок, інколи — зміна ставлення до роботи Коли для ефективного виконання роботи людині не вистачає умінь і навичок «Перенесення» навичок із теорії на практику відбувається не завжди. Інколи потрібен індивідуальний підхід
Професійне консультування Розв’язання певного завдання з допомогою сторонніх осіб Коли проблему неможливо розв’язати самостійно через відсутність часу, знань тощо Компетентність працівника, як правило, не підвищується
Наставництво Розв’язання певного завдання завдяки обміну досвідом Коли необхідно передати знання від досвідченіших, компетентних у певному питанні людей менш досвідченим Зазвичай передають уже готові рішення, «мудрість минулого», що гальмує розвиток нових ініціатив
Коучинг Розв’язання певного завдання завдяки розвитку самостійності й відповідальності за результат Коли для успіху справи необхідні відчуття власної відповідальності та прагнення до новаторства Потребує наявності спеціальних навичок у коуча. Потребує заохочення самостійності, ініціативності, відповідальності
Особливості застосування коучингу в навчальному закладі
Завдяки коучингу працівники нашого навчального закладу мають змогу вдосконалювати власну професійну діяльність, самовдосконалюватися, вчитися вести соціальний діалог.
Функції
Залежно від виду професійної та управлінської діяльності, кваліфікації працівників, їхніх цілей коучинг може виконувати низку функцій, як-от:
• розвивальна — розвиток професійної компетентності працівників;
• мотивувальна — сприяння досягненню цілей працівниками;
• моніторингова — забезпечення працівників необхідною інформацією;
• партнерська — установлення спільних інтересів учасників навчально-виховного процесу;
• мобільна — вчасне адаптування до нових умов;
• креативна — спонукання до нових творчих рішень, підходів, розв’язання проблем.
Форми роботи
Під час коучингу ми використовуємо такі форми роботи, як:
• дискусія;
• інтерв’ю;
• проектування;
• есе-роздум;
• діагностування особистісних якостей.
Значну увагу приділяємо організації самостійної творчої роботи, рефлексивній діяльності та створенню сприятливої психологічної атмосфери. Це дає змогу, з одного боку, ефективно організувати процес обговорення того чи того теоретичного аспекту в межах теми заняття, а з іншого — створює умови для розвитку таких індивідуальних умінь і навичок у працівників, як:
• самоорганізація;
• самоменеджмент;
• аналізування й оцінювання власної діяльності;
• збирання та аналізування інформації;
• отримання нових знань, умінь і навичок командної роботи;
• прийняття командних рішень;
• сприймання інформації, постановка запитань, аргументування;
• презентування результатів роботи.
Труднощі впровадження
Керівник, який має лише теоретичні знання про коучинг, може зіткнутися з такими труднощами під час його впровадження, як:
• неготовність приймати нові думки своїх колег і виводити підлеглих на свій рівень під час ухвалення рішень. Адже під час коучингу керівник практично перестає керувати, головне його завдання — провокувати у свідомості підлеглих правильні рішення, оцінювати результати. Часто ці рішення не відповідатимуть думці керівника;
• страх втратити владу після передавання відповідальності підлеглим. Цей страх провокує керівника продовжувати втручатися в діяльність підлеглих і нав’язувати їм свої методи управління;
• необхідність системних змін в організації роботи, скажімо, в системі постановки цілей, під час оцінювання результатів, мотивації, а також у корпоративній культурі;
• несприйняття змін підлеглими. Для змін потрібен час, який залежатиме від клімату в колективі, неформальної ідеології, професійної готовності працівників; від якості пропаганди змін і розуміння того, навіщо це все потрібно.
Найяскравішим прикладом ефективного застосування технології коучингу в освіті є Норвегія. Усе почалося зі школи-гімназії Уллерн в комуні Аскер. У 2002 році там було лише 9 першокласників, яких навчали 30 учителів! Влада була змушена виключити школу зі своїх списків, але все ж дала їй останній шанс, аби виправити ситуацію. Так, у 2005 році у школі налічувалося вже 180 першокласників і 50 учителів. Саме тоді школу-гімназію офіційно оголосили однією з ліпших шкіл Норвегії. Такому успіху вона завдячує, перш за все, впровадженню коучингу в навчально-виховний процес
Тому для ефективного застосування коучингу в освітньому закладі керівник має постійно працювати над собою, своїми стереотипами, переконаннями.
Коучинг під час роботи з учнями
Коучинг ми використовуємо не лише у роботі з працівниками, а й під час роботи з учнями. Це дає змогу створити новий підхід до навчально-виховного процесу, внести в нього інтерактивні елементи, новий зміст, підвищити мотивацію учнів до навчання і відповідальність за його результат. Іншими словами, коучинг — це педагогічна підтримка учня, спрямовування його на конкретний результат. Коучинг здатен розв’язати проблему відсутності мотивації. Основна особливість і відмінність коучингу — сприяння тому, щоб людина сама навчилася, а не навчати її. Адже для того щоб учень ставився до навчання свідомо, знання, які він отримує в школі, повинні мати для нього особистісний зміст. Але часто цього не відбувається. Багато учнів вважають, що вчаться вони не для себе, а для батьків, навчання є для них не особистою метою, а нудним обов’язком, від якого хочеться якнайшвидше позбавитися. Як результат — формальне ставлення до навчання без прагнення досягти високих результатів і реалізувати свій потенціал.
Цілі
Основними цілями коучингу під час навчання та виховання учнів є:
• розкрити їх внутрішній потенціал;
• розвивати навички ліпшого і стараннішого виконання навчальних обов’язків;
• спонукати до високого рівня відповідальності за свою освіту.
Принципи
Суть роботи з учнями базується на п’яти принципах:
• поганих дітей не буває;
• у дитини є всі ресурси для досягнення мети й усвідомлення своїх безмежних можливостей;
• усі дитячі наміри позитивні, дитина нічого не робить просто так, тобто навіть неслухняна дитина просто хоче звернути на себе увагу педагога і відчути себе важливою, поміченою;
• зміни можливі і навіть необхідні.
За допомогою коучингу ми виховуємо успішну людину, лідера, якому не байдуже, що відбувається з ним і навколо нього.
Коучинговий підхід у навчанні і вихованні щораз більше зацікавлює як педагогів, так і батьків, тому що дає змогу розвивати у дітей свідомість, самостійність, ініціативність, навички планування своєї діяльності. Педагог за допомогою коучингу допомагає учню розкрити власні можливості і цілі, перетворюючи проблеми на завдання, які необхідно розв’язати.
Технологія градуювання шкали
Технологія градуювання шкали — один з інструментів коучингу для оцінювання знань і вмінь учнів. Суть його в тому, що педагог може не лише оцінювати знання учнів, а й допомогати їм простежувати свій шлях до мети.
Міжнародна федерація коучингу визначає коучинг як безперервну співпрацю коуча з людиною, що допомагає їй досягати реальних результатів в особистому та професійному житті. Результатом коучингу є поглиблення знань, а це сприяє самовдосконаленню людини
Педагог разом з дитиною креслить шкалу із позначками від 0 до 12 і пропонує їй визначити своє місце на цій шкалі. За допомогою навідних запитань вчитель намагається підвести дитину до висновків, що для досягнення ліпшого результату слід, скажімо, заповнити прогалини у своїх знаннях із певної теми, на «відмінно» написати контрольну роботу тощо. Аби дитині було цікавіше й наочніше, шкалу можна зобразити, наприклад, у вигляді дорожної карти. Аналогічно можна малювати шкалу тиші для дітей, які постійно розмовляють на уроці, чи шкалу підготовки до ЗНО для випускників. Доцільною така технологія є і на початку вивчення нового матеріалу. Діти фіксують рівень своїх знань на уроці ознайомлення з новим матеріалом, а відтак — на підсумковому уроці з теми та роблять висновки про ефективність своєї роботи.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Важливо, аби ця технологія навчала дітей самостійно робити висновки. Скажімо, хлопчик, який мріє стати інженером, усвідомлює, що його математичні знання відповідають лише восьми балам на шкалі, але якщо він буде більше часу приділяти математиці вдома, у нього поліпшиться оцінка в школі, він успішно здасть ЗНО, а відтак вступить у виш і отримає бажану професію.
Отже, коучинг — це технологія, що потребує досвіду і серйозного підходу з боку керівника чи педагога. Аби застосовувати її грамотно й ефективно, необхідне попереднє навчання і спеціальна підготовка з допомогою професійного коуча.

^ Вгору ^