сайт знаходиться в режимі тестової експлуатації

Поки живемо – пам’ятаємо

Дата опублікування:
24 листопада 2018 року.

«Ні труни, ні хрестів І ні тризни!

Прямо в яму, На віки-віків!

Чорна сповідь Моєї Вітчизни

І її затамований гнів»

А. Листопад

   Українському народу випало достатньо лиха і випробувань. Однією з найбільших трагічних сторінок нашої історії є голод 1932-1933 років. Відходять у небуття очевидці тих подій, але   не згасає народна пам’ять про жахливу трагедію.

  23 листопада  учні та вчителі Центральної ЗОШ  вшанували  померлих від голоду,  взявши участь в годині пам’яті   «Поки живемо – пам’ятаємо». Школярі  нагадали  про ті страшні сторінки історії нашої держави, коли без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі Європи, в Україні, яка була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей. Учні наголосили на тому, що хліб потрібно шанувати, адже колоски пшениці вважаються символом життя і перемоги над голодом.

Також  діти долучились до  акції «Незабудки пам’яті» та виготовили маленькі квіти, які прикріпили до чорного панно – території України.

    Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не маємо права забувати її чорних сторінок, ми повинні знати правду минулого не заради простої людської цікавості, а заради щасливого  майбутнього.

                                                                                Кондратюк Т.О., педагог-організатор

                                                                                          Центральної ЗОШ І-ІІІ ст.

^ Вгору ^