Дата опублікування:
24 листопада 2018 року.
«Ні труни, ні хрестів І ні тризни!
Прямо в яму, На віки-віків!
Чорна сповідь Моєї Вітчизни
І її затамований гнів»
А. Листопад
Українському народу випало достатньо лиха і випробувань. Однією з найбільших трагічних сторінок нашої історії є голод 1932-1933 років. Відходять у небуття очевидці тих подій, але не згасає народна пам’ять про жахливу трагедію.
23 листопада учні та вчителі Центральної ЗОШ вшанували померлих від голоду, взявши участь в годині пам’яті «Поки живемо – пам’ятаємо». Школярі нагадали про ті страшні сторінки історії нашої держави, коли без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі Європи, в Україні, яка була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей. Учні наголосили на тому, що хліб потрібно шанувати, адже колоски пшениці вважаються символом життя і перемоги над голодом.
Також діти долучились до акції «Незабудки пам’яті» та виготовили маленькі квіти, які прикріпили до чорного панно – території України.
Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не маємо права забувати її чорних сторінок, ми повинні знати правду минулого не заради простої людської цікавості, а заради щасливого майбутнього.
Кондратюк Т.О., педагог-організатор
Центральної ЗОШ І-ІІІ ст.
