Дата опублікування:
18 Травня 2018 року.
Встає над світом щире сонце вранці
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я — українець! І горджуся цим.
Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід, як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.
Тому недаремно українці відзначають День вишиванки — всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Це свято з’явилося всього кілька років тому, коли декілька десятків українських студентів одягли вишиванки і вийшли на вулиці своїх міст.
Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив’язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен українець одягає вишиванку і приходить в ній на роботу, в університет, школу чи садочок.
17 травня вихованці гуртків «Мій рідний край», «Вишивка» Снігурівського БТДЮ разом з керівниками гуртків Іваненко О.В., Бойченко І.З., та вчителем Снігурівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Бубловою Л.С. завітали до Снігурівської міської бібліотеки. Дітей привітно зустріла бібліотекар Мочаліна Н.С., яка познайомила дітей з історією виникнення цього свята. Діти почули легенди, підготували вірші, прислів’я та приказки, побачили різнобарвні візерунки української вишивки.
Директор районного історико-краєзнавчого музею Мочаліна І.І. запросила нас на виставку робіт майстрині-вишивальщиці Скакунової М.В. Неймовірні, красиві роботи вразили дітей, це і пейзажі, і лики святих, і казкові герої, і краєвиди рідної землі та природа в різні пори року. В цей день вихованці разом зі своїми педагогами відчули себе справжніми українцями та упевнились у необхідності збереження культури, звичаїв й традицій свого народу.
Іваненко О.В.,
керівник гуртка «Мій рідний край»
