сайт знаходиться в режимі тестової експлуатації

У слов’янському колі

Дата опублікування:
23 травня 2018 року.

   24 травня  — знамення подія у житті слов’янських народів. У цей день вони урочисто прославляють пам’ять святих рівноапостольних братів Кирила й Мефодія – творців слов’янської абетки-кирилиці, що стала основою писемності багатьох народів і долучила їх до світової цивілізації та культури.

   Це свято символізує торжество слов’янства і своєю глибинною духовною суттю історично звеличує нашу національну самобутність, прилучає кожного до духовно-культурної спадщини. Свято об’єднує нас, слов’ян, які користуються слов’янською писемністю.

   Культура сучасних слов’янських народів – пряма спадкоємиця рівноапостольних Кирила і Мефодія. Вони славнозвісні просвітителі, творці слов’янської абетки, провідники християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг, виданих слов’янською мовою, Впорядкована Кирилом і Мефодієм абетка започаткувала слов’янську писемність, а їхні переклади заклали основу старослов’янської літературної мови, сприяли поширенню християнства та писемності.

  Слід відзначити, що на земній кулі слов’янськими мовами говорять близько 250 мільйонів людей. Не дивлячись на мовленнєві труднощі в спілкуванні, розуміння подібності і спорідненості слов’янських народів зберігається.

  Понад тисячу років минуло відтоді, як Кирило і Мефодій створили перший слов’янський алфавіт. Їх здобутки продовжують удосконалюватись та успішно розвиватись до нашого часу.

   Святі Кирило та Мефодій показали сучасникам і прийдешнім поколінням, що лише невтомна просвітницька праця, освячена християнською любов’ю, дає щедрі плоди, здатні служити людям упродовж тисячоліть. Саме тому свято рівноапостольних Кирила та Мефодія – добра нагода для осмислення духовного заповіту видатних слов’янських просвітителів, апостолів слов’янства, які прислужилися й до становлення християнської культури українців у часи Русі-України.

   У цей день ми згадуємо не тільки Кирила та Мефодія, а й усіх, хто  так чи інакше сприяв просвіті слов’янських народів, хто проклав своїм нащадкам шлях для подальших інтелектуальних і духовних завоювань, виявивши творчий потенціал багатьох видатних людей.

  Складний шлях пройшла наша рідна мова за всю трагічну історію свого існування. Прямим попередником слов’янської мови є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

  Кириличний алфавіт з ХІ століття широко застосовується в літературі східних слов’ян. Письмо тісно пов’язане з друкарством. Перші книги, друковані староукраїнською мовою, виникли в 40-х роках ХVІ століття.

   Писемна мова подолала простір і час, донісши до нас незнищуванну історію, нев’янучий фольклор українського народу, його звичаї та обряди, заполонивши нас чарами художньої літератури: дивовижною мудрістю філософа Сковороди, іскристим сміхом безсмертної «Енеїди», пророчим словом геніального Шевченка, мужньої Лесі Українки…

  Сьогодні кожен українець повинен плекати неоцінений скарб нашу рідну солов’їну мову, берегти її та передавати з покоління в покоління, утверджуючи в світі імідж високоосвіченої української нації.

   У День слов’янської писемності і культури закликаю вас, дорогі земляки, пам’ятати про те, який великий скарб дістався нам у спадок – жива українська мова. Тож давайте ставитися до цього багатства бережливо, зберігаючи культурні традиції нашого народу.

                                            З.Благодатна, методист Снігурівського РМК.

^ Вгору ^