Як захистити дітей від кібербулінгу

Дата опублікування:
12 листопада 2019 року.

        Цифрові технології створюють можливості для спілкування, самоосвіти, свободи вираження поглядів тощо. Та окрім можливостей, це супроводжується ризиками дотримання прав людини. Вразливі до таких ризиків – насамперед діти.

       Перебуваючи у віртуальному світі, вони можуть не знати про правила безпеки в інтернеті, а також про загрози та реальність їх наслідків. А тому – можуть опинитися в ситуації кібербулінгу (знущання, приниження, агресивні напади, які здійснюють за допомогою гаджетів, зокрема телефонів, із використанням інтернету).

        За даними дослідження, проведеного дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у 2018 році, серед 10-17-річних українців кожен п’ятий підліток визнає себе жертвою онлайн-знущань.

      У нашому законодавстві є визначення поняття “булінг” та передбачено адміністративну відповідальність за це. Але діти залишаються вразливими в ситуації кібербулінгу.

     Тобто, єдиного рішення, як протидіяти кібербулінгу, поки немає. Хоча створення безпечного інформаційного простору для дітей є в пріоритетах Державної соціальної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року.

      Кібербулінг може набирати різних форм: флеймінг (обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками), тролінг, ізоляція, секстинг, кіберпереслідування тощо. Більше інформації про види цькування в онлайні та як із цим впоратися, зібрано в інформаційному буклеті Кампанії проти кібербулінгу, яким можна користуватися онлайн на цьому сайті.

     Як батькам психологічно допомогти дитині, яка опинилась у ситуації кібербулінгу? Ось 5 порад від докторки психологічних наук, професорки, президентки Асоціації медіапсихологів та медіапедагогів України Любові Найдьонової:

  1.         Зберігайте спокій і впевненість, що проблему можна вирішити спільними зусиллями.
  2.         Не намагайтеся знецінити хвилювання дитини (“що це за проблема?”, “не переймайся, минеться” тощо). Підтримайте дитину емоційно і запевніть, що разом ви все подолаєте.
  3.         Не забороняйте гаджети, соцмережі тощо. Часто це найперше, що спадає на думку батькам (“нема інтернету – нема проблеми”). Але можна домовитися з дитиною про те, щоб тимчасово не заходити в соцмережі, щоб додатково не засмучуватися.
  4.         Батьки можуть допомогти й підказати, як можна переключитися, відволіктися, розслабитися, заспокоїтися, мобілізуватися. Це можуть бути і фізичні навантаження, які здатні “спалювати” емоції.
  5.        Якщо емоції дуже сильні, і звичайних побутових способів боротьби з ними не вистачає, консультуйтеся із психологами. Психологічна підтримка важлива у випадку будь-якого з видів кібербулінгу, але є й такі види кібербулінгу, де лише саморегуляцією не обійтися.

     Інтернет має розважати і розвивати, а не загрожувати. На цьому наголошує Всеукраїнська Кампанія проти кібербулінгу Docudays UA.         

      Нагадаємо, Docudays UA спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) також у межах Кампанії проти кібербулінгу пропонують кваліфіковану юридичну допомогу дітям та/чи батькам дітей.

      Якщо ви страждаєте від постійних образ в інтернеті; ваш акаунт зламали та поширили особисті дані; чи ви наразилися на інші небезпеки в мережі – звертайтеся по правову допомогу.

    Телефони гарячої лінії приймальні УГСПЛ: (044) 383 9519, 094 928 6519.

^ Вгору ^